Мигдалини — це природні захисники в організмі, які є частиною імунної системи і складаються з лімфоїдної тканини, вони розпізнають інфекції та віруси і активно борються з патогенними мікроорганізмами при їх попаданні в носоглотку. Усього таких мигдалин у людини 8 і про одну з них піде мова в цій статті — це носоглоткова мигдалина або аденоїди, точніше ми розглянемо методи лікування аденоїдів у дітей.


У віці до 7 років аденоїди у дітей фізіологічно можуть значно збільшуватися, це пояснюється їх підвищеною активністю, оскільки в цей період відбувається становлення імунної системи. А після 7 років ця захисна функція переходить на рецептори слизової оболонки носоглотки. І батьки при появі наступних симптомів аденоїдів у дитини, відчувають неабиякий стрес, постійні переживання, тривалий час займаються лікуванням малюка, так як у дитини значно порушується носове дихання і виникають серйозні проблеми зі здоров’ям:

  • Дитина не може дихати носом у нічний час, а при 2-3 ступеня збільшення аденоїдів і в денний час.
  • У сні дитина сопе, хропе і у важких випадках можлива поява обструктивного апное — коли з’являються зупинки, затримки дихання.
  • Мова дитини стає розбірливою, голос гугнявим.
  • У дитини може знижуватися слух, часто рецидивують отити, синусити.
  • Діти з аденоїдами дуже часто і більш важко хворіють на простудні, вірусними захворюваннями, у них частіше бувають бронхіти, пневмонії, ангіни, гайморити.

Діагностика аденоїдів у дитини

Побачити аденоїди у дитини, просто при відкритті рота неможливо, для цього існують спеціальні методи діагностики — огляд за допомогою дзеркала, рентген, дослідження пальцем та ендоскопія носоглотки.

  • Дослідження пальцевим методом на сьогоднішній день не застосовується, оскільки це хворобливий і малоінформативне огляд.
  • Рентген більш точний за визначенням величини аденоїдів, але також не досить інформативний в плані наявності запального процесу в носоглоткової мигдалині, до того ж навіть одноразова рентгенівське обстеження несе променеве навантаження на незміцнілий організм дитини.
  • Найбезпечнішим, безболісним і найбільш інформативним сучасним методом діагностики розростання аденоїдів є ендоскопія — при цьому лікар і батьки можуть бачити всю картину на екрані монітора. Єдиною умовою проведення такого обстеження, є відсутність рецидиву запалення аденоїдів, його слід проводити тільки якщо дитина давно не хворів, інакше клінічна картина буде помилковою. Це може спричинити за собою марні переживання і можливий напрямок на операцію, коли цього можна уникнути.

Міфи про аденоїдах

Міф 1 — Після видалення аденоїдів у дитини знижується імунітет — так, він знижується, але тільки після операції і протягом 2-3 місяців після аденотомии він відновлюється, оскільки після видалення носоглоткової мигдалини захисні функції покладають на себе мигдалини кілець Вальдеєра Пирогова.
Міф 2 — Якщо збільшені мигдалини, значить дитина часто хворіє вірусними і інфекційними захворюваннями з причини їх збільшення. Якраз навпаки, від того, що у дитини з якихось внутрішніх і зовнішніх причин відбувається часте ГРВІ, з кожним разом у малюка збільшується лімфоїдна тканина все сильніше.
Міф 3 — Видалення аденоїдів в ранньому віці призводить до їх вторинному розростання. Повторне збільшення аденоїдів скоріше залежить не від віку дітей, а від якості операції, 20 років тому, коли операції проводилися практично наосліп, частки лімфоїдної тканини в 50% випадків залишалася віддаленими, що підвищувало ймовірність їх подальшого розростання. Сучасні ендоскопічні операції, допомагають лікарю бачити всю клінічну картину і вторинний ріст аденоїдів зараз зустрічається значно рідше, приблизно в 7-10% випадків.
Міф 4 — Дорослі не страждають від збільшених аденоїдів. Бувають випадки, що аденоїди з віком не зменшуються і у дорослих подібні операції також проводяться.

Як лікувати аденоїди у дитини — видаляти чи ні?

Аденотомия на сьогоднішній день в дитячій ЛОР практиці є найчастішою хірургічною операцією. Показанням до обов’язковому видаленню аденоїдів є наступні симптоми і супутні захворювання:

  • Якщо у дитини виникає серйозне порушення дихання через ніс, з’являється уві сні синдром апное, тобто затримка дихання становить 10 і більше секунд, це небезпечно виникненням постійної гіпоксії головного мозку і призводить до нестачі постачання киснем всіх органів і тканин зростаючого організму.
  • Якщо у дитини розвивається ексудативний отит, коли накопичується слиз в порожнині середнього вуха і знижується слух у дитини.
  • При злоякісних переродженнях носоглоткової мигдалини.
  • Якщо розрослися аденоїди призводять до щелепно-лицьовим аномаліям.
  • Якщо консервативне лікування протягом як мінімум року не дає відчутного ефекту і аденоїдит повторюється більше 4 разів на рік.

Аденотомия протипоказана в наступних випадках:

  • Наявність інфекційного захворювання або епідемія грипу, тільки через 2 місяці після одужання можливе проведення операції.
  • Захворювання крові.
  • Серйозні серцево-судинні захворювання.
  • Протипоказано видалення аденоїдів дітям з бронхіальною астмою і з серйозними алергічними захворюваннями, оскільки операція загострює хвороба і погіршує стан дитини, лікування аденоїдів з такими патологіями проводиться тільки консервативними методами.

Якщо після обстеження з’ясовується, що аденоїди у дитини збільшені і він сильно страждає від цього, погано спить, дихає в основному ротом, що заважає нормально їсти, спати, звичайно ж це вимагає лікування. У кожному клінічному випадку метод терапії — консервативний або хірургічний, вирішується індивідуально:

  • Вибір методу терапії

При виборі — операція або медикаментозне лікування не можна спиратися тільки на ступінь збільшення аденоїдів. При 1-2 ступеня аденоїдів багато хто вважає, що видалення їх не доцільно, а при 3 ступеня просто необхідна аденотомия. Це не зовсім так, все залежить від якості діагностики, часто бувають випадки лжедіагностікі, коли обстеження проводиться на тлі хвороби або після недавньої хвороби, дитині встановлюють діагноз 3 ступеня і рекомендують аденоїди видалити. А через місяць аденоїди значно зменшуються, оскільки були збільшені через запального процесу, при цьому малюк нормально дихає і не надто часто хворіє. А бувають випадки, навпаки, при 1-2 ступеня аденоїдів дитина страждає від постійних ГРВІ, рецидивуючого отиту, уві сні відбувається синдромом апное — навіть 1-2 ступінь може бути показанням до видалення аденоїдів.

  • Дитина часто хворіє

Якщо дитина проживає в мегаполісі, ходить в садок і часто хворіє 6-8 разів на рік — це нормально, і якщо у нього діагностують аденоїди 1-2 ступеня, але при цьому він нормально дихає вдень, а вночі іноді дихає ротом, це не є 100% показанням до операції. Слід регулярно проводити діагностику, профілактичні процедури і комплексне консервативне лікування.

  • Не поспішайте з операцією

Якщо ваш лікуючий лікар наполягає на оперативному видаленні аденоїдів — не поспішайте, це не термінова операція, коли немає часу на роздуми і додаткове спостереження і діагностику. Почекайте, постежите за малюком, послухайте думку інших отоларингологів, зробіть діагностику через кілька місяців і пробуйте все медикаментозні методи. От якщо консервативне лікування не дає відчутного ефекту, і у дитини в носоглотці постійний хронічний запальний процес, тоді для консультації слід звертатися до оперуючим лікарям, тим, хто сам робить аденотомию.

  • Небезпеки не видалення аденоїдів

Слід пам’ятати, що видаляють аденоїди не тому, що малюк часто хворіє, а тому що розрослися аденоїди не дозволяють дихати носом, призводять до ускладнень — отити, синусити, гаймориту.

  • Лікувати або видаляти?

Якщо після операції відбувається рецидив аденоїдів, це є очевидною ознакою того, що вилучення було не доцільним, оскільки слід було б не оперувати, а усувати виражений імунодефіцит у дитини. Багато лікарів самі собі суперечать, стверджуючи, що рецидивуючі аденоїди треба лікувати консервативно, тоді навіщо видаляти нерецідівірующіе аденоїди, які ще легше лікувати, ніж рецидивуючі. Тому приймаючи рішення про те, чи потрібно дитині видаляти аденоїди, варто гарненько подумати, будь-яке хірургічне втручання в організм дитини має негативні наслідки і не завжди виправдано.

Консервативне лікування

Крім отоларинголога, дитини з аденоїдами слід обстежити і у імунолога, і алерголога, і фтизіатра, і інфекціоніста. Консультація та діагностика у цих лікарів допоможе визначити справжню причину розростання аденоїдів і їх запалення, що може направити на правильний шлях терапії. Консервативне медикаментозне лікування включає цілий ряд різних процедур і використання різних лікарських засобів:

  • Курортотерапия — дуже ефективно лікувати дітей з аденоїдами в санаторіях Кавказу і Криму
  • Фізіотерапія — лазеротерапія, УФО, електрофорез, УВЧ
  • Гомеопатія — найбезпечніший і в більшості випадків досить ефективний на сьогоднішній день метод лікування аденоїдів.
  • Промивання носа і носоглотки різними розчинами
  • Використання антибіотиків місцевої дії
  • Застосування топічних глюкокортикостероїдів місцево у вигляді спреїв

Терапія цього захворювання тривала, копітка, вимагає від батьків терпіння, завзятості і майстерності. Причому, мама повинна уважно спостерігати за тим, що допомагає дитині, що немає, що викликає алергію або погіршує стан. Підбір методів і лікарських засобів для лікування повинно бути індивідуальним, що допомагає одній дитині, може не допомогти іншому. Єдине, що допомагає всім — це операція, але слід випробувати всі можливі способи консервативного лікування і по-можливості уникати будь-якого хірургічного втручання.

Промивання носоглотки у дитини можна проводити за допомогою пристрою Долфін. Іноді навіть кілька промивань носоглотки здатні значно поліпшити стан дитини. Як розчинів для промивання можна використовувати аптечну морську сіль без добавок, 2 чайних ложки солі слід розчинити у склянці теплої води, процідити і використовувати пристрій Долфін. Також можна зробити схожий склад морської води з повареної солі — 1 ч. Ложка солі, 1 ч. Ложка соди і 2 краплі йоду, також на склянку води.

Можна використовувати готові аптечні розчини морської солі у вигляді спреїв — Аквамаріс, Квікс, Аквалор, Гудвада, Долфін, Атрівін-Море, Маример, Аллергол доктора Тайса, Фізіомер.

Для промивання дуже добре використовувати відвари лікувальних трав, якщо у дитини немає алергії на них — це шавлія, ромашка, звіробій, евкаліпта лист, календула. Крім механічного очищення такі розчини володіють і протизапальною дією.

Можна використовувати прополіс для промивання носоглотки — 20 крапель спиртового розчину прополісу розчинити з 1/4 ч.ложки соди в склянці теплої води.

Аптечний препарат проторгол також використовують при аденоїдах, але його використання допомагає тільки після ретельного промивання слизу, інакше ефект буде незначним.

Отоларингологи іноді рекомендують використовувати і проторгол, і масло туї при аденоїдах, і Арголайф. Одну тиждень закопувати проторгол і масло туї, другий тиждень Арголайф і масло туї і так чергувати протягом 6 тижнів. Перед закапуванням обов’язково промивання носика, потім закопування по 2 краплі в кожну ніздрю 2-3 рази на день.

Часто до складу комплексної терапії входять імуномодулюючі препарати, місцеві — такі як Имудон, ІРС-19 або загальної дії — Рибомунил, Дімефосфон. Ці кошти повинні призначатися і бути під контролем лікаря.

Для місцевого лікування також використовують спреї — Прополіс спрей, Інгаліпт спрей, а також Хлорофіліпт.

Гомеопатичне лікування

Крім промивання і використання масла туї, проторгол і Арголайфа дуже ефективно гомеопатичне лікування за допомогою німецького кошти Лімфоміозот — цей комплексний препарат має виражену лімфодренажним, протиалергічну, детоксикуючу дію. Приймають його всередину 3 рази на день по 5-10 крапель протягом 2 тижнів, такі курси можна періодично повторювати. Як і при будь-якому гомеопатичному лікуванні спочатку може бути невелике загострення, в цьому випадку, а також якщо виникли будь-які побічні ефекти, слід припинити прийом і звернутися до лікаря.

Крім цих крапель можна використовувати гомеопатичні гранули Іов-малюк. Це також є комплексним препаратом, при використанні якого у багатьох дітей розсмоктуються навіть самі запущені стадії аденоїдів, зменшується запалення при аденоідітах, зменшується нервова збудливість у дітей з аденоїдами. Протипоказанням до їх застосування є гострі запальний процеси в носоглотці — синусит, гайморит.

Лікування повинне бути тривалим, гомеопатична терапія відрізняється тим, що тільки у разі тривалого безперервного прийому препаратів досягається ефект. Для повного одужання іноді потрібно цілий рік, у випадку, якщо виникає загострення симптомів на початку застосування Іов-малюк, рекомендується перервати його прийом на 2 тижні, потім почати заново, якщо несприятливі реакції знову повторяться, слід змінити схему — приймати ліки рідше, наприклад 2 дні приймати, 5 днів перерва. У період лікування не можна робити ніякі щеплення. Якщо у дитини відбувається таке первинне погіршення, лікарі гомеопати вважають це доброю ознакою, значить організм перебудовується на оздоровлення.

Post Comment