Апендицит — одна з найбільш часто зустрічаються хірургічний патологій черевної порожнини, причиною якої є запалення апендикса — червоподібного відростка сліпої кишки. Захворювання потребує екстреного оперативному лікуванні. У цій статті ми розповімо які ознаки апендициту можуть бути у дітей.


Види апендициту

Залежно від перебігу апендициту, розрізняють два основних види — гострий і хронічний. Клініко-анатомічна класифікація апендициту у дітей включає такі різновиди:

  • катаральний апендицит — найпростіша і найбільш часто зустрічається форма захворювання. При цьому наголошується набряклість і гіперемія тільки слизової оболонки апендикса, скупчення серозного ексудату в черевній порожнині.
  • флегмонозний апендицит — супроводжується запаленням всіх верств відростка, його порожнину містить гній, а поверхня покрита плямами фібрину.
  • гангренозний апендицит — протікає з некрозом стінок червоподібного відростка.
  • емпієма апендикса — емпієма червоподібного відростка супроводжується скупченням в його просвіті гною
  • проривна форма апендициту — супроводжується розривом стінки апендикса і виливом його вмісту в черевну порожнину.

Симптоми апендициту у дітей

Гострий апендицит у дітей може бути в будь-якому віці, однак, найчастіше він реєструється в 5-14 років, хлопчики хворіють в 2 рази рідше, ніж дівчатка. У дітей, на відміну від дорослих, симптоматика апендициту має деякі особливості, які обумовлені будовою апендикса і слабким розвитком його лімфоїдної тканини. У дітей червоподібний відросток часто розташовується ретроцекально (позаду сліпої кишки) і подпеченочного, що й обумовлює особливу картину захворювання.

Основні ознаки апендициту у дітей:

  • болі в животі різної локалізації (в залежності від розташування апендикса)
  • ознаки занепокоєння (порушення сну, відмова від їжі, плач)
  • підвищення температури до високих показників
  • тахікардія (почастішання пульсу)
  • порушення стільця (запор, пронос)
  • здуття живота
  • блювота
  • порушення сечовипускання

У дітей апендицит має раптовий початок і стрімко наростаючу симптоматику. З’являються різкі ниючі болі, які, як і у дорослих найчастіше починаються в епігастральній ділянці, а потім спускаються в типове для них місце — праву клубову область (характерно для типового розташування червоподібного відростка).

Дослідницька група вчених у Мадриді провела дослідження +3000 клінічних випадків гострого апендициту і встановило, що в 40% випадків в стаціонар надходили пацієнти, які вживали напередодні чіпси або смажені насіннячка соняшника, особливо часто це реєструвалося у підлітків до 14 років.

Якщо апендикс розташований атипово, наприклад:

  • ретроцекально (позаду сліпої кишки) — відзначаються болі в області попереку, віддають в пах;
  • при тазової локалізації апендикса — біль відзначається в нижній частині живота і над лобком;
  • при подпеченочной локалізації відростка — болі в області печінки.

Іноді болю у дітей можуть мати рідкісну локалізацію — віддавати в спину, промежину і статеві органи, сечовід, шлунок, що ускладнює діагностику захворювання (див. Симптоми апендициту у дорослих).

Хворі апендицитом діти, часто приймають вимушене лежаче положення, частіше на лівому боці з приведеними до живота ногами (така позиція робить болю помірними, оскільки зменшується натяг очеревини і брижі). Діти не дозволяють торкатися до свого живота, перешкоджаю обстеженню, тому найкраще їх оглядати під час фізіологічного або медикаментозного сну.

Маленькі діти не можуть вказати на наявність болю, вони проявляють явне занепокоєння — плачуть, кричать, відмовляються від їжі і сну. У моменти, коли діти заспокоюються, вони лежать, чи не рухаючись в одному положенні. Обличчя в них почервоніле, язик обкладений білим нальотом, відзначається тахікардія, підвищення температури, що досягає часом до 38 градусів і вище (особливо у маленьких дітей). У старших дітей відзначається невідповідність пульсу і температури — симптом «ножиць».

Однією з ознак апендициту у дитини є блювота, вона може бути різною — одноразовою або багаторазовою, однак у кожному разі не приносить дитині полегшення. У маленьких дітей (до 3 років) апендицит може проявлятися хворобливістю при сечовипусканні.

При обстеженні дитини, у якого є підозра на типовий апендицит, більшість симптомів, характерних для діагностики апендициту у дорослих, також позитивні: симптом Щоткіна-Блюмберга, Роздольського, Сітковського, Ровсінга. У дітей з Ретроцекальное локалізацією апендициту напруга м’язів живота і болючість при пальпації виражені менше, симптом Щоткіна-Блюмберга може бути негативним. При тазовому апендициті клінічна картина також може бути стертою, проте велику інформативність має ректальне дослідження, при якому прощупується інфільтрат.

При виникненні болю в животі у дитини не можна самостійно починати будь-яке лікування, що не встановивши причину її виникнення, обов’язково слід викликати лікаря. Існує кілька способів запідозрити апендицит у дітей старше 7 років, які можна обережно призвести батькам до приїзду лікаря:

  • Якщо дитина голосно покашляє, то біль у правій клубової області посилиться — це може бути симптомом апендициту.
  • Характерним для апендициту також є такий симптом — при повертанні дитини на лівий бік зі спини, то відбувається посилення болю у правій клубової області
  • Якщо дитина лежачи на правому боці підтягне ноги до тулуба і біль зменшиться — це може бути ознакою апендициту. А після цього випрямить ноги і повернеться на лівий бік, то біль посилиться.
  • Не можна самостійно обмацувати живіт пальцями, для дитини це може бути дуже небезпечним. Для порівняння болю в правій і лівій клубової області можливе лише легке постукування подушечкою пальця, якщо в лівій стороні дитина відчуває біль, а в правій ні — це також може бути симптомом апендициту у дитини.

Подібну самодіагностику можливо зробити лише для того, щоб при серйозному підозрі негайно викликати Швидку допомогу. При встановленні діагнозу — гострий апендицит, показана екстрена операція, це не складне хірургічне втручання, зазвичай через тиждень дитину виписують.

Американські вчені вважають УЗД самим малоефективним методом діагностики апендициту, особливо у дітей, оскільки призводить до частих діагностичних помилок, пропонуючи замінити його на КТ. Однак комп’ютерна томографія для дітей не безпечна, оскільки часте радіаційне опромінення підвищує ризик виникнення раку у дітей більшою мірою, ніж у дорослих, особливо пухлин головного мозку і лейкемії. Але при сумнівних симптомах і невизначеному діагнозі при підозрі апендициту у дитини або крововиливу в мозок — КТ може врятувати йому життя, тому завжди слід правильно оцінювати ризики.

Що провокує розгвинтити апендициту у дитини? Провокуючих факторів, що викликають запалення може бути безліч: інфекція в червоподібному відростку, порушення функцій ШКТ, анатомічні особливості розташування відростка, рідше причиною служить проникнення в відросток сторонніх тіл. Зв’язки запалення апендициту і способу життя дитини, фізичних навантажень або спадкової схильності не встановлено.

Що не можна робити при підозрі на апендицит? При скаргах дитини на біль, природна поведінка батьків — дати дитині знеболююче. Цього робити не слід, оскільки зменшення болю утруднить діагностику. Також не можна прогрівати живіт, пропонувати дитині грілку, це призведе до посилення запалення і тільки погіршити стан дитини.

Диференціальна діагностика апендициту у дітей від інших захворювань

У дітей диференціальну діагностику гострого апендициту проводять з такими захворюваннями:

  • ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції)
  • захворювання ШКТ
  • копростаз
  • урологічні захворювання
  • пневмонія
  • кір, краснуха, гепатит, вітрянка, скарлатина (також характеризуються болем у животі)
  • отит
  • інвагінація

Респіраторні інфекції у дітей раннього віку (як відрізнити грип, ГРВІ від застуди), як і апендицит, можуть проявлятися болями в животі, блювотою і підвищенням температури. Однак вони супроводжуються відповідними змінами в слизових носа і зіва, наявністю виділень з носа, симптомами кон’юнктивіту. Відмітною симптомом апендициту у дитини є абдомінальний синдром, болісна пальпація живота, мається пасивне напруження його м’язів.

Пневмонія — є патологією, яка може супроводжуватися болями в животі, що імітують апендицит. У таких випадках важлива динаміка процесу. Пневмонія супроводжується наростаючою задишкою, ціанозом носо-губного трикутника, з часом над легкими з’являються вологі хрипи, ослаблення дихання, чого не буває при апендициті. Діагноз підтверджується результатами рентгена, на якому ознаки пневмонії видно не озброєним оком.

Отити у дітей (особливо маленьких) також можуть імітувати картину апендициту. Вони теж неспокійні, плачуть і погано сплять. Однак при отиті у дітей абсолютно безболісний живіт, немає напруги його м’язів. Натискання ж на козелок вуха при отиті викликає у малюка приступ плачу і занепокоєння.

Інвагінація на відміну від апендициту має більш виражені симптоми: різкі болі в животі, виділення крові з прямої кишки. При пальпації живота відсутня напруга м’язів живота і симптоми подразнення очеревини. Діагноз інвагінації підтверджується рентгенологічним дослідження черевної порожнини.

Post Comment