Токсоплазмоз — це паразитарне захворювання, що виникає у відповідь на зараження організму найпростішими загону кокцидій і характеризується розвитком запальних змін очей, м’язового апарату, центральної нервової системи та інших внутрішніх органів. Джерело зараження — хворі тварини. Росія вважається ендемічним районом для токсоплазмозу. Кількість носіїв інфекції серед усіх жителів країни складає більше 30%.


Механізм зараження

При попаданні в кишечник токсоплазм відбувається їх розмноження з утворенням кіст, стійких до пошкоджень факторами навколишнього середовища. Цисти зі збудником виділяються з фекаліями в навколишнє середовище, де зберігаються протягом тривалого часу, заражаючи інших людей. Тривалість підтримки вихідних властивостей токсоплазм в цистах становить до 2 років. У даний період потрапляння цисти в організм людини здатне викликати розвиток повноцінного патологічного процесу.

Джерело інфекції — заражені тварини. Остаточний господар — кішки. Виділення токсоплазм з організму хазяїна відбувається з калом, сечею, молоком і слиною. Людина є проміжним господарем збудника.

Шляхи передачі:

  • Харчовий — вживання в їжу продуктів, засіяних цистами зі збудником
  • Трансмісивний — укуси комах
  • Контактний — потрапляння біологічної рідини зі збудником на шкіру
  • Вертикальний — від матері до дитини

Симптоми вродженого токсоплазмозу

При внутрішньоутробному інфікуванні відбувається трансплацентарний передача збудника від зараженої матері до дитини. Впровадження токсоплазм в організм майбутньої дитини може відбутися на будь-якому терміні вагітності. У даному випадку формується вроджений токсоплазмоз, симптоми якого мають характерні особливості залежно від періоду інфікування. Докладніше про токсоплазмозі при вагітності в нашій статті.

До 2 тижнів Загибель зародка і розвиток бластопатій
2 тиждень — 2 місяць Викидень або формування множинних вад розвитку.
2-6 місяць Внутрішньоутробне запалення з подальшим склерозированием органу.
6-7 місяць Внутрішньоутробне запалення і затримка розвитку внутрішніх органів. Післяпологове хронічний перебіг захворювання.
7-8 місяць Подострая форма перебігу при народженні. Поразка органів центральної нервової системи, очей. Наростання гідроцефалії.

Одним з поширених варіантів перебігу вродженої форми захворювання є ранній внутрішньоутробний токсоплазмоз, при якому відбувається порушення процесів органогенезу з формуванням вад, несумісних з життям. Така вагітність є абсолютно безперспективною і в 90% випадків закінчується самовільним викиднем.

Значно погіршує прогноз виживання вроджений токсоплазмоз у дітей, симптоми якого проявляються або безпосередньо після народження, або по закінченні інкубаційного періоду інфекції. Для новонароджених з внутрішньоутробним інфікуванням токсоплазмами характерні:

  • виражені запальні зміни рогівки очей, мозкової тканини
  • множинні аномалії розвитку внутрішніх органів з наступним заміщенням вогнищ запалення рубцевої сполучної тканиною
  • при інфікуванні в другому триместрі вагітності прояви вродженого токсоплазмозу характеризуються поліорганних запальними змінами з важкою затримкою фізичного і психічного розвитку.
  • у випадку, коли інфікування відбулося на пізніх термінах вагітності, гострий період захворювання припадає на 2-5 день життя і характеризується наростанням мозкових проявів і ураження очей. Згодом до даних симптомів приєднуються лихоманка і поліорганна недостатність.

Клініка вродженого токсоплазмозу залежить від характеру і ступеня ураження внутрішніх органів. Поліорганні порушення характеризуються важкими розладами мозкової діяльності у вигляді відсутності рефлексів, порушення дихання, зниження тонусу м’язів, відсутністю реакції зіниць на світло. Найбільш поширеними вродженими аномаліями розвитку нервової системи при токсоплазмозі є мікроенцефалія, гідроцефалія або повна відсутність мозку. Поряд з тим часто відзначається формування мозкових гриж з підвищенням внутрішньочерепного тиску. Периферичної нервової системи уражається рідко.

При пізньому внутрішньоутробному зараженні, коли всі органи плоду вже сформовані, вроджений токсоплазмоз буде проявлятися ознаками важкого запалення мозкової тканини — менінгоенцефаліт. Для нього характерні:

  • Зміна періодів неспокою і млявості
  • Хворобливі реакції на рух кінцівок, повороти голови
  • Поганий смоктальний рефлекс
  • Низька рухова активність
  • Параліч або парез
  • Зниження маси тіла

Захворювання супроводжується загальними проявами у вигляді підвищення температури, блідості шкірних покривів, блювоти. Для важких форм характерні судоми, наростання анемії, збільшення лімфовузлів, печінки, селезінки.

Приблизно в 5-7% випадків у новонароджених відзначається субклінічний перебіг токсоплазмозу, симптоми якого можуть бути відсутніми або мати стертий характер. Для такого варіанту перебігу характерні наростання гідроцефалії і затримка психоемоційного розвитку дитини.

Набутий токсоплазмоз

Найбільш поширеною формою захворювання є набутий токсоплазмоз, симптоми якого характеризуються поступовим наростанням скарг і залежать від місця проникнення збудника. Прояви набутого токсоплазмозу залежать від ураженого органу і типу перебігу хвороби. Частіше спостерігається хронічний перебіг відбезсимптомного до виражених запальних змін з тяжким порушенням функцій внутрішніх органів.

Інкубаційний період набутого токсоплазмозу становить 5-23 діб (в середньому 12-14 днів). По завершенні даного періоду у хворого гострим токсоплазмозом виникають і різко наростають такі прояви захворювання, як:

  • Млявість, стомлюваність;
  • Лихоманка (вище 38 градусів Цельсія);
  • Головний біль;
  • Ломота в суглобах;
  • Збільшення регіонарних лімфовузлів;
  • Збільшення печінки, селезінки;
  • Пневмонія, енцефаліт, ендокардит;
  • Поразка очей.

Гостре протягом спостерігається в 0,3% випадків і характеризується блискавичним перебігом з швидким наростанням інтоксикації і запальних змін ураженого органу. Як правило, в даному випадку захворювання виникає на тлі існуючого імунодефіциту (ВІЛ інфекція: симптоми, туберкульоз, рак). Прогноз при гострому перебігу токсоплазмозу несприятливий, захворювання часто закінчується летальним результатом.

При нормальній роботі імунної системи придбаний токсоплазмоз протікає в субклінічній формі, а після одужання виробляється стійкий довічний імунітет.

Для придбаного хронічного токсоплазмозу характерно тривалий безсимптомний перебіг протягом декількох років з поступовим наростанням наступних симптомів:

  • Головний біль, слабкість, погіршення працездатності
  • Погіршення пам’яті
  • Погіршення апетиту, порушення сну
  • Адинамия
  • Тривала субфебрильна температура, що не купіруються нестероїдними протизапальними засобами
  • Хронічний тонзиліт, риніт, часті простудні захворювання, артралгії
  • Розвиток психічних розладів, фобій, нав’язливих станів, шизофренії

На додаток до перерахованих, характерним для токсоплазмозу симптомом у жінок є порушення менструального циклу, гормональні порушення. У вагітних відзначається звичне невиношування вагітності.

Крім того супутніми проявами захворювання є зміни в ураженому органі. Для ураження органів серцево-судинної системи характерна поява почастішання серцебиття, болі в області серця, аритмії, гіпотензії.

Поразка токсоплазмами травної системи характеризується погіршенням апетиту, хворобливістю по ходу кишечника, здуттям живота, підвищеним газоутворенням. Ендокринні розлади проявляються порушенням менструального циклу у жінок і імпотенцією у чоловіків.

Діагностика

При ускладненому анамнезі і появі симптомів, схожих з ознаками токсоплазмозу у людини, необхідно обов’язково провести ряд специфічних досліджень для підтвердження наявності токсоплазм в біологічних рідинах пацієнта.

За допомогою паразитологічних методів проводиться аналіз матеріалу, отриманого після забору крові, ліквору і при проведенні біопсії будь-якого органу. При мікроскопії мазка на наявність токсоплазмозу вказують множинні цисти в полі зору мікроскопа.

Інформативним і високочутливим методом визначення циркулюючих в крові токсоплазм є ПЛР. Виявлення специфічних імунних комплексів, що виділяються у відповідь на впровадження збудника, також може дати вичерпну інформацію про характер процесу і стан імунної системи хворого.

вид аналізу пацієнт не був інфікований якщо інфікування відбулося більше півроку тому якщо зараження сталося нещодавно
Аналіз крові IgM + І при повторному аналізі збільшення титру IgM через 2-3 тижні
Аналіз крові IgG + Або титр IgG з високою авідності — Титр IgG з низькою авідностьюілі зростання титру IgG через 2-3 тижні
аналіз крові методом ПЛР +
ІФА аналіз (ELISA) +

Прогноз

Набутий токсоплазмоз при адекватному лікуванні і нормальній роботі імунної системи має тенденцію до поступової регресії. Одужання настає через 1-4 місяці. Після хвороби функції уражених органів можуть відновитися не в повній мірі, оскільки на місці запальних вогнищ формуються зони рубцювання. У склоподібному тілі залишається невелика рубцева деформація сітківки.

Рецидивування ураження очей і нервової системи має ймовірність 50%. Необхідно тривале диспансерне спостереження і профілактика.

У цілому прогноз при набутому токсоплазмозі залишається сприятливим, забезпечуючи одужання 95% хворих. При природженому токсоплазмозі відсоток виживання новонароджених складає менше 40%.

Post Comment