Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) — це патологія, при якій в жовчному міхурі або в жовчних протоках формуються камені (холецистолітіаз, холедохолітіаз). Виникнення каменів обумовлено випаданням в осад декількох компонентів жовчі: холестерину, білка, кальцієвих солей і жовчних пігментів. Вони викликають застій жовчі в міхурі, порушення ліпідного обміну і навіть призводять до інфікування жовчі. Основними симптомами каменів у жовчному міхурі є: біль у правому підребер’ї і жовтяниця.


Причини виникнення

Камені в жовчному і протоках найчастіше утворюються через порушення складу жовчі, а саме — кількісного співвідношення її складових. При цьому тверді компоненти жовчі випадають у вигляді осаду, саме вони згодом розростаються і формують камені. Холелітіаз часто розвивається при збільшенні вмісту в жовчі холестерину (така жовч носить назву літогенної).

Підвищений вміст холестерину в жовчі може бути зумовлене різними причинами, провокуючими факторами:

  • надмірним вживанням в їжу продуктів, що містять холестерин (як знизити холестерин без ліків)
  • зменшенням концентрації в жовчі жовчних кислот (порушення функції гепатоцитів, зниження секреції жовчі);
  • зменшенням вмісту фосфоліпідів (перешкоджають випаданню осаду);
  • порушенням відтоку жовчі (застій)
  • ожиріння
  • у жінок провокаційним фактором є прийом жіночих гормонів — естрогенів, а також часті пологи
  • хірургічні операції — ваготомія, видалення нижньої частки клубової кишки та ін.
  • супутні захворювання — цукровий діабет, цироз печінки, гемолітична анемія, синдром Каролі, хвороба Крона

Застій жовчі в жовчному міхурі може мати механічний або функціональний генез. Механічному застій жовчі обумовлений наявністю перешкоди на шляху відтоку жовчі, (спайковий процес, пухлина, набряк стінки міхура, перегин жовчного протоку, звуження протоки, збільшення лімфовузлів і т.д.). Порушення функціонального характеру обумовлені порушенням моторики жовчовивідних шляхів (діскінетіческіе процеси).

Причиною виникнення каменів у жовчному міхурі може бути інфекційний і запальний процес у біліарної системи, аутоімунні стану, різні види алергій, малорухливий спосіб життя, голодування, вагітність, травми, ендокринні захворювання, патологія печінки та ін. (Див. Різке схуднення збільшує ризик появи каменів в жовчному міхурі).

Симптоми жовчнокам’яної хвороби

Залежно від розмірів конкрементів (каменів) у жовчному міхурі та їх локалізації клінічна картина захворювань може бути різною.

Основними симптомами, які з’являються при наявності конкрементів у жовчному міхурі є:

  • болі, що локалізуються в області правого підребер’я;
  • нудота (іноді — блювота);
  • слабкість, нездужання;
  • підвищення температури тіла;
  • жовтяниця;
  • відрижка повітрям або гіркотою
  • знебарвлення калу;
  • метеоризм — здуття живота;
  • печія;
  • присмак гіркоти у роті
  • нестійкий стілець.

При каменях у жовчному міхурі, основним симптомом є болі в області правого підребер’я (місце локалізації жовчного міхура). Ці болі називають жовчної (печінкової) колькою. Біль різка, носить ріжучий характер, може віддавати в область спини, правої лопатки, праве плече і праву половину шиї. Іноді біль поширюється на область серця — в лівій стороні грудини і викликає приступ стенокардії.

Болі найчастіше обумовлені вживанням в їжу гострих, жирних, смажених страв, а також вживанням алкоголю, дією підвищеної фізичної або стресового навантаження. У патогенезі формування болів лежить рефлекторний спазм гладких м’язів жовчного міхура та його проток на подразнення стінки міхура жовчними каменями або в результаті перерастяжения стінок жовчного міхура достатком скопилася в ньому жовчі (обтураційній характер болю).

Повна закупорка жовчної протоки викликає істотне розширення печінкових жовчних проток, що викликає збільшення печінки і розтягнення її капсули, в якій розташовується безліч больових рецепторів. Роздратування цих рецепторів викликає відчуття постійної тупий біль у правому підребер’ї і відчуття тяжкості.

Симптомом жовчнокам’яної хвороби нерідко є нудота і блювання, які, на жаль, не приносить хворому почуття полегшення. Блювота є рефлекторною реакцією на роздратування певної ділянки дванадцятипалої кишки (її околососочкових зони). При поширенні запального процесу на підшлункову залозу, виникає нестримне блювання з домішкою жовчі.

У хворого також може підвищуватися температура тіла (ознака інтоксикації) від субфебрильних показників до високих цифр. Якщо конкременти закупорили просвіт загальної жовчної протоки, виникає обтураційна жовтяниця, що супроводжується знебарвлення калу.

При тривалому перебуванні каменів у жовчному, відбувається постійно травмування слизової, що може викликати запалення — калькульозний холецистит, який характеризується зниженням апетиту, підвищенням температури, підвищеною стомлюваністю.

Як лікувати камені в жовчному міхурі?

Якщо в жовчному міхурі є камені, але відсутні виражені клінічні симптоми і ускладнення захворювання, необхідності в проведенні специфічного лікування немає. При цьому фахівці займають вичікувальну тактику. При розвитку вираженого гострого або хронічного калькульозного холециститу, рекомендовано оперативне лікування, основною метою якого є видалення жовчного міхура (холецистектомія).

Сьогодні існує безліч методів лікування, що дозволяють зберегти цілісність жовчного міхура та жовчних проток:

  • Це досягається шляхом розчинення каменів за допомогою спеціальних препаратів, що містять кислоти (хенофальк, урсосан). Однак при такому лікуванні через деякий час камені в желчномжелчнокаменной можуть утворюватися знову.
  • Відмінно руйнує конкременти в жовчному міхурі та жовчних протоках ударно-хвильова літотрипсія. Даний метод найчастіше використовується для подрібнення одиничного конкременту у хворих, у яких немає супутнього запалення жовчного міхура або проток.

Консервативне лікування холецістолітіза в період ремісії засноване на правильному харчуванні і режимі, активному способі життя, систематичному пероральному вживанні препаратів, що сприяють руйнуванню каменів.

Крім прийому лікарських засобів як лікувати камені в жовчному міхурі? При жовчнокам’яної хвороби показано раціональне харчування маленькими порціями (дієта № 5 см. Що можна їсти при холециститі). Необхідно обов’язково обмежити обсяг спожитої їжі, виключити з щоденного раціону жирні страви, смажену і гостру їжу, а також їжу, багату холестерином, здатну викликати напад коліки. Рекомендується часте вживання в їжу клітковини (овочі, фрукти).

Пацієнтам рекомендовані помірні заняття фізкультурою (вони покращують відтік жовчі), при наявності надлишкової ваги — його нормалізація, при наявності ендокринних захворювань — їх своєчасне лікування. Якщо жовчокам’яна хвороба супроводжується інфекційними ураженнями жовчовивідних шляхів, хворому призначаються антибіотики.

Для лікування жовчнокам’яної хвороби паралельно призначаються такі препарати:

  • стимулятори секреції жовчних кислот (фенобарбітал, зиксорин);
  • препарати, що сприяють нормалізацію складу жовчі (урсофальк, ліобіл);
  • ферментні препарати, які поліпшують процеси травлення, особливо — процеси перетравлення ліпідів (креон).
  • При болях, обумовлених скороченням жовчного міхура, хворим рекомендуються різні м’язові релаксанти (платафіллін, дротаверин, но-шпа, метацин, піренціпін).

У міру збільшення розмірів каменів у жовчному міхурі, для лікування пацієнтові рекомендується літотрипсія (медикаментозна, ударнохвильова) або хірургічне втручання. Показаннями до літотрипсії є:

  • великі і множинні конкременти,
  • часті напади болів,
  • наявність супутніх захворювань

Медикаментозна літотрипсія проводиться препаратами хенохол і хенофальк, які можуть прийматися досить довго — десятки років. При такому лікуванні великі конкременти в жовчному міхурі дробляться до більш дрібних розмірів, після чого їх залишки розчиняються за допомогою пероральних медикаментозних препаратів (їх зазвичай призначають за кілька тижнів до ударнохвильової літотрипсії).

Одним із досить ефективних методів лікування жовчнокам’яної хвороби є чреспеченочной літоліз. При цьому в жовчний міхур вводять тонкий катетер, через який крапельно вводять метілтерцбутіловий ефір, що розчиняє більшу частину конкрементів. Даний метод лікування можна використовувати на будь-якій стадії захворювання.

Оперативне лікування рекомендовано хворим, у яких захворювання супроводжується частими рецидивами, нападами сильних болів, великими розмірами каменів, високою температурою тіла, різними ускладненнями. Оперативне лікування може бути лапароскопічним і відкритим (холецістолітотомія, холецистектомія, папиллосфинктеротомия, холецістостомія). Варіант оперативного втручання визначається для кожного пацієнта індивідуально.

Post Comment