Скарлатина — високозаразне інфекційне захворювання, яке починається з симптомів загальної інтоксикації, характерною ангіною і шкірним висипом. Найчастіше що цією хворобою страждають тільки діти 2-10 років. По суті, скарлатина — це первинний контакт зі стрептококом. Тому окрім ангіни є ще і висип, як первинна алергія на стрептокок. Сьогодні велика кількість антисептиків в побуті скоротили захворюваність в дитинстві і зрушили її на більш старший вік.


Збудник скарлатини — це S. Pyogenes, токсігенний гемолітичний стрептокок групи A.
Токсини обумовлюють розвиток токсичного ураження міокарда, головного мозку, відшарування епідермісу і ознаки інтоксикації (лихоманку, міалгії, болі в суглобах, головний біль, слабкість, зниження працездатності). Алергічний компонент — це реакція організму на стрептокок. Тому на початку хвороби є висип, а пізні стадії можуть ускладнитися васкулітом.

Скарлатина — як передається?

Скарлатина найчастіше виникає у населення в зонах помірного клімату, в осінньо-весняний період. Збудник скарлатини проникає через слизові оболонки носоглотки, пошкоджену шкіру, рідше через слизові статевих органів. Тому вважається, що основний шлях передачі збудника — повітряно-крапельний, але не виключений і контактно-побутовий спосіб передачі скарлатини.

Як передається захворювання:
  • Повітряно-крапельним шляхом — тобто при чханні і кашлі.
  • При близькому, тривалому контакті також мікроорганізми можуть передаватися через брудні руки, заражені предмети, іграшки, одяг, посуд.
  • При тісному контакті зі шкірою хворої

Джерелом скарлатини можуть бути не тільки хворі діти, а й носії інфекції. Носійство цієї групи стрептококів широко поширене — це близько 20% здорового населення, причому багато носіїв виділяють збудника скарлатини досить тривалий період — від декількох місяців до року.

Якщо дитина чи дорослий захворів на скарлатину — значить організм вперше стикається зі стрептококом, якщо зараження відбудеться вдруге, вже виникає не скарлатина з висипом, а просто ангіна стрептококова (або ревматизм або гломерулнефріт). Справа в тому, що антитоксичний імунітет формується до будь-якого стрептокока, а мікробний тільки до даного серотипу (виду стрептокока). Тому можна захворіти на ангіну, заразившись іншим серотипом, але це вже буде не скарлатина з висипом.

Інкубаційний період скарлатини

Інкубаційний період при цьому захворюванні вважається від декількох годин до 12 днів. Найчастіше це 2-7 днів. Вважається, що хвора людина здатний заразити інших з часу виникнення перших основних симптомів. Однак, буває, що дитина може ще не остаточно одужати, але вже буде не небезпечним для оточуючих, і навпаки, після одужання може довго виділяти збудника і бути заразним скарлатиною. Інкубаційний період — час, коли збудник хвороби вже пробрався в організм, але захворювання ще не почалося. Цей період закінчується, коли з’являються перші характерні симптоми. Періоди скарлатини можна розбити на 4 етапи:

  • Прихований період — інкубаційний від 2- 7 днів
  • Початок хвороби — одна доба
  • Розпал хвороби — 4-5 днів
  • Період одужання від 1 до 3 тижнів.

Скарлатина — карантин

Головні заходи профілактики скарлатини — це раннє виявлення хворих і карантин — ізоляція джерел інфекції, тобто хворих. Їх ізолюють на 10 днів з часу перших симптомів, незалежно від тяжкості протікання скарлатини, карантин ж у дитячих дошкільних установах повинен бути 2-3 тижні. Госпіталізують тільки хворих із середньою і важкою формою хвороби. Діти, після контакту з хворим і не хворіли раніше скарлатиною, не допускаються в 1,2 клас школи і в дошкільні установи протягом 17 днів з часу ізоляції хворого. Діти з вогнища захворювання, вже перехворіли скарлатиною, допускаються в дитячі садки, але під щоденне медичне спостереження строком на 17 днів від початку ізоляції заразного хворого. У квартирі, де проживає хворий скарлатиною, повинна проводитися поточна дезінфекція.

Карантин при скарлатині повинен бути і в сім’ї хворої дитини:
  • хвора дитина повинен бути в окремій кімнаті
  • у нього повинна бути окрема посуд, засоби гігієни
  • речі дитини не можна прати спільно з речами членів сім’ї
  • іграшки слід ретельно обробляти дез. розчином
  • доглядати за хворим повинен один член сім’ї
  • виключити контакт хворої дитини з іншими дітьми в сім’ї

Post Comment